П'ятий рік війни, нічого не змінилося і не видно світла в кінці тунелю… Люди, що діється?..
Наш «Васильок» впевнено долає 1350 кілометрів до Донеччини. Виїхали майже о 23:00, очі закриваються, але Хонда – справжній ас, дивуюсь, звідки в нього сила і витривалість. Я «клюю» носом, продираю очі, аби не заснути, розумію, водій має відчувати, що він не один, але засинаю на декілька хвилин і знову, як «огірок».
Як тільки багряне сонечко засяє, ми вже на позиціях 72-ї бригади, Світлодарка, каміння, каміння… Нас зустрічають, я ледве не вистрибую з авто. Сергій Маліновський, Сірий, Маліна, хлопчику, як же я тебе люблю! Обіймаю його за маму, дружину, донечку, сестричку. Хлопці нас чекають. З «кухні» такий аромат смаженого сала і вареної картоплі – шлунок відгукується миттєво…
Привезли на ВОП – листи ОСБ, мінвату, утеплювач, сокири, ломи, плівку, електричний дріт, рукавиці, чоботи, продукти, а головне – пічку для бані від Олександра Федорова. Не можу все описати, але щоб це відчути, потрібно там побувати.
У госпіталь, що у селі Часів Яр, відвезли 10 комплектів білизни, подушки, ковдри, простирадла, наволочки, підодіяльники, рушники, мило, паперові рушники від Олександра і Олени Дзюників («Мастер Текс»), книги і смаколики. «Пальма», хто там був, знають і раділи, сміялись, тішились маленькими «вовкодавами»… Отримали масу позитиву, передали будівельні матеріали і смаколики. Далі «Бермуди», біль втрат і смуток. Зараз тут 58-а бригада, але як же тепло зустрічають нас сумчани. І навіть місцевий, торецький волонтер Сергій Поплавець приїхав, з ним я знайома з 2015 року.
І нарешті сім’я Головенків у Торецьку. Це надзвичайні люди, з якими я пов’язую останні дні життя мого сина, дякую, мої рідні!
Неможливо передати і описати всі емоції і почуття від кожної поїздки, але якби не ви, я сама не змогла б цього зробити. Вкотре дякую депутату Кіровоградської обласної ради Сергію Савченку за те, що подарував мені минулого року, на день народження автомобіль, який ми утримуємо разом зі Спілкою учасників АТО і маємо можливість їздити кожного місяця до наших бійців.
Безмежно вдячна кожній людині (за кожну гривню), за вашу небайдужість! За кожну допомогу виставляю пост в ФБ, за кожну копійку маю квитанцію, чек…
Не буду перераховувати зараз усіх благодійників, але я хочу всім щиро подякувати і вклонитись вам до землі. Дякую, що дали і даєте мені можливість жити.
Просто я не можу інакше, я не можу без них…
Спасибі, що ви поряд!
Вітаю самих найрідніших, найвідважніших синів України з Днем захисника Вітчизни!
Наразі триває акція «Привітай бійця з Днем захисника Вітчизни». Щиро дякую всім навчальним закладам Світловодщини за участь та проведення кожної акції, Геннадію Френкелю і Сергію Скопичу та їхнім педагогічним колективам! Тільки разом – ми сила!
Висловлюю подяку всім ЗМІ Світловодщини за публікацію наших матеріалів.
Наш «Васильок» впевнено долає 1350 кілометрів до Донеччини. Виїхали майже о 23:00, очі закриваються, але Хонда – справжній ас, дивуюсь, звідки в нього сила і витривалість. Я «клюю» носом, продираю очі, аби не заснути, розумію, водій має відчувати, що він не один, але засинаю на декілька хвилин і знову, як «огірок».
Як тільки багряне сонечко засяє, ми вже на позиціях 72-ї бригади, Світлодарка, каміння, каміння… Нас зустрічають, я ледве не вистрибую з авто. Сергій Маліновський, Сірий, Маліна, хлопчику, як же я тебе люблю! Обіймаю його за маму, дружину, донечку, сестричку. Хлопці нас чекають. З «кухні» такий аромат смаженого сала і вареної картоплі – шлунок відгукується миттєво…
Привезли на ВОП – листи ОСБ, мінвату, утеплювач, сокири, ломи, плівку, електричний дріт, рукавиці, чоботи, продукти, а головне – пічку для бані від Олександра Федорова. Не можу все описати, але щоб це відчути, потрібно там побувати.
У госпіталь, що у селі Часів Яр, відвезли 10 комплектів білизни, подушки, ковдри, простирадла, наволочки, підодіяльники, рушники, мило, паперові рушники від Олександра і Олени Дзюників («Мастер Текс»), книги і смаколики. «Пальма», хто там був, знають і раділи, сміялись, тішились маленькими «вовкодавами»… Отримали масу позитиву, передали будівельні матеріали і смаколики. Далі «Бермуди», біль втрат і смуток. Зараз тут 58-а бригада, але як же тепло зустрічають нас сумчани. І навіть місцевий, торецький волонтер Сергій Поплавець приїхав, з ним я знайома з 2015 року.
І нарешті сім’я Головенків у Торецьку. Це надзвичайні люди, з якими я пов’язую останні дні життя мого сина, дякую, мої рідні!
Неможливо передати і описати всі емоції і почуття від кожної поїздки, але якби не ви, я сама не змогла б цього зробити. Вкотре дякую депутату Кіровоградської обласної ради Сергію Савченку за те, що подарував мені минулого року, на день народження автомобіль, який ми утримуємо разом зі Спілкою учасників АТО і маємо можливість їздити кожного місяця до наших бійців.
Безмежно вдячна кожній людині (за кожну гривню), за вашу небайдужість! За кожну допомогу виставляю пост в ФБ, за кожну копійку маю квитанцію, чек…
Не буду перераховувати зараз усіх благодійників, але я хочу всім щиро подякувати і вклонитись вам до землі. Дякую, що дали і даєте мені можливість жити.
Просто я не можу інакше, я не можу без них…
Спасибі, що ви поряд!
Вітаю самих найрідніших, найвідважніших синів України з Днем захисника Вітчизни!
Наразі триває акція «Привітай бійця з Днем захисника Вітчизни». Щиро дякую всім навчальним закладам Світловодщини за участь та проведення кожної акції, Геннадію Френкелю і Сергію Скопичу та їхнім педагогічним колективам! Тільки разом – ми сила!
Висловлюю подяку всім ЗМІ Світловодщини за публікацію наших матеріалів.
Дарія Ільїна, голова громадської організації «Іволга»
